У 2018 році, відповідно до плану, відновлено 5 природних джерел та 1 витік річки.

Витік р. Ірпінь біля с. Яроповичі Андрушівського району



Природне джерело в с. Яроповичі Андрушівського району



Природне джерело в с. Підгороднє Бердичівського району


Природне джерело в с. Єрчики Попільнянського району


Природне джерело в с. Бистрик Бердичівського району



Природне джерело в с. Івниця Андрушівського району


Відновлення витоку р. Ірпінь біля с. Яроповичі Андрушівського району

5 травня 2016 року поблизу села Яроповичі Андрушівського району відбулась урочиста церемонія відкриття відновленого витоку річки Ірпінь, у якій взяли участь начальник Бердичівського міжрайонного управління водного господарства Наумчук В.М., голова Андрушівської районної державної адміністрації Дудар О.М., голова Яроповицької сільської ради Поліняк М.Д., учні місцевої школи та жителі с. Яроповичі.
Річка Ірпінь являється правою притокою р. Дніпро, відноситься до середніх річок – площа водозбірного басейну складає 3340 км2, довжина річки становить 162 км.
Початок свій р. Ірпінь бере за межами села Яроповичі Андрушівського району Житомирської області, а закінчується вона біля села Козаровичі Вишгородського району Київської області, де води Ірпеня піднімаються насосною станцією у Київське водосховище.
На заплавних землях р. Ірпінь у Київській області в кінці 40-х на початку 50-х років минулого століття була побудована Ірпінська осушувально-зволожувальна система – одна з перших в колишньому Радянському Союзі з двостороннім регулюванням водно-повітряного режиму, на площі 7,5 тис. гектарів та протяжністю 395 км, на якій улаштовано 560 шлюзів-регуляторів.
Для забезпечення потреб Ірпінської осушувально-зволожувальної системи у Попільнянському районі Житомирської області збудовано два штучні резервуари – водосховище Лісне площею 330 га та Корнинське водосховище площею 115 га, у яких зарегульовано 13,8 млн. м3 та 4 млн. м3 води відповідно.
Працівниками Андрушівської експлуатаційної дільниці Бердичівського МУВГ було розчищено й облаштовано витік та встановлено інформаційний знак, благодійну допомогу у виготовленні якого надав приватний підприємець Гринишин Євген Ярославович з міста Андрушівка.
Після освячення витоку настоятелем Свято-Дмитрівського храму УПЦ отцем Олександром, який запропонував використовувати дане місце для піднесення прохань до Господа про дар життєдайної вологи у періоди тривалих посух, та спільної молитви, вже через десять хвилин сталося перше диво – заряснів довгоочікуваний дощик.



Відновлення святого джерела в с. Котівка Андрушівського району

З давніх часів відоме святе джерело біля села Котівка Андрушівського району. З архівних документів відомо, що наприкінці літа 1887 року селянський хлопчик десятирічний Онуфрій Березовський побачив у криниці над цим джерелом відображення ікони Божої Матері. Він закликав подивитися на таке диво дівчат, які проходили недалеко, але, коли ті підійшли, видіння зникло. Потім неодноразово люди бачили відображення ікони Божої Матері у джерелі а, споживаючи воду, зцілювалися від хвороб.
Ці факти задокументовані комісією у складі священиків містечок Котельні Мелетія Фотинського та Нехворощі Олександра Цешковського і пристава п’ятого стану Житомирського повіту Олександра Савицького, які у травні 1889 року провели розслідування, а місцеві жителі під присягою дали свідчення. Місцевий житель М.Г. Бугайчук, який страждав душевною хворобою і зцілився від неї, облаштував джерело і поставив хрест. Відображення ікони Божої Матері члени комісії не побачили.
З тих пір це джерело має цілющі властивості. Потрібно зазначити, що в цьому місці протікають не одне, а два джерела, які пересікаються хрестообразно, що також є підтвердженням незвичайності цього джерела.
З того часу щорічно у десяту п’ятницю після Пасхи до святого джерела здійснювали хресний хід з села Крилівка (село Котівка ніколи не мало храму і місцеві жителі ходили і ходять на богослужіння у Крилівку). Люди, по вірі, отримували зцілення. В останні роки джерело за мутніло, хресні ходи припинились і пам’ять про це святе місце почала згасати.
У 2012 завдяки місцевому жителю Гілевичу Павлу Сабіновичу та працівникам Андрушівської експлуатаційної дільниці святе джерело розчищене, над ним поставлені два круги, влаштовані дерев’яні цебрини, над криничкою – дах із черепиці, благоустроєна дорога до неї.
22 червня 2012 року, у десяту п’ятницю після Пасхи, в Архангело-Михайлівському храмі с. Крилівка була відслужена традиційна Божественна літургія на честь Почаївської ікони Божої Матері, а напередодні всенічна. Після Божественної літургії парафіяни вирушили хресною ходою до святого джерела у Котівці. Також хресна хода вийшла з Миколаївської церкви смт. Червоне. Тоді ж і було освячено це святе джерело.
Тепер кожна людина може втамувати спрагу та відчути цілющі властивості святого джерела, біля якого було видіння Божої Матері.




Свячена вода із кринички біля с. Зарубинці Андрушівського району



У полі, із сивих давен дарувала людям джерельну прохолоду така глибока, що й дна нічим не дістати, криничка. Але з часом на її місці зашуміла колосом нива, бо було проведено меліорацію земель.
А сельчани, пам’ятаючи легенди про цілющі властивості джерельної води, викопали біля самісінької польової дороги нову, освятили її в 1997 році, поставили поруч великий хрест-оберіг. Та так сталося, що її занедбали.
Працівники Андрушівської експлуатаційної дільниці на чолі з начальником дільниці Наумчуком В.М. вийшли з ініціативою обладнати тут колодязь, упорядкувати територію біля нього. В цьому їх підтримала і місцева влада, й сільська громада, допомогли і директор ПОСП «Надія» В.І. Семенюк, пожежна частина ППЧ-41. Але найбільше праці приклав там М.В. Сологуб, працівник Андрушівської експлуатаційної дільниці: і журавель прилаштував, лавку зробив і пофарбував, обгородив колодязь, побілив, навів порядок, аби прохолодна вода його тамувала спрагу подорожнього, зцілювала хворих.
Настоятель місцевого храму Андрій Фатич освятив криничку. І він, і півчі просили Бога, аби дав цій воді цілющі сили, щоб вона служила поколінням.