Водні ресурси

Галузь водного господарства – велика складова частина економіки держави, що охоплює сукупність об'єктів, споруд і підприємств. Головні її завдання - це забезпечення у необхідній кількості та нормативній якості потреби суспільства у воді, створення сприятливих умов для розвитку економіки держави, здійснення регулювання, відтворення та охорони водних ресурсів, забезпечення контролю за їх раціональним використанням, а також впровадження заходів щодо запобігання шкідливої дії вод.

В межах зони діяльності Бердичівського МУВГ протікають дві середні річки – Случ й Ірпінь, 63 малі річки та струмки, загальною довжиною 1071,4 км. Відповідно до гідрологічного районування України зона відноситься до західної області достатньої водності. Гідрографічна мережа управління являється складовою частиною басейну Дніпра.

Галузь водного господарства – велика складова частина економіки держави, що охоплює сукупність об'єктів, споруд і підприємств. Головні її завдання - це забезпечення у необхідній кількості та нормативній якості потреби суспільства у воді, створення сприятливих умов для розвитку економіки держави, здійснення регулювання, відтворення та охорони водних ресурсів, забезпечення контролю за їх раціональним використанням, а також впровадження заходів щодо запобігання шкідливої дії вод.

По умовах живлення і характеру водного режиму річки відносяться до змішаного типу живлення. Для водного режиму річок характерною є відносна розтягненість весняної повені, на яку припадає до 70% річного стоку. Повінь супроводжується широкими розливами, а також характерною є літньо-осіння межень, що порушується лише дощовими паводками, і зимова межень. Весняні максимуми рівня спостерігаються в кінці березня - на початку квітня, а літні мінімальні рівні - в серпні, рідше в липні.

Адміністративні райони Кількість, шт Водосховища Площа, га Об’єм, тис. м3 Кількість, шт. Ставки Площа, га Об’єм, тис. м3
Андрушівський 3 391,5000 11143,90 132 754,2830 9868,78
Бердичівський 6 519,2182 5756,48 202 830,2348 11408,95
Любарський 4 227,9000 4499,00 78 501,1346 5370,08
Попільнянський 15 1837,5339 37359,54 193 612,1604 8461,85
Ружинський 4 472,8000 5714,50 238 1556,2632 16170,31
ВСЬОГО 32 3448,9521 64473,42 677 4286,2501 52401,09

Переважна більшість водосховищ і ставків збудована на малих річках, за рахунок чого їх водний стік зарегульований до 50-70%. Технічний стан більш як 30% водойм незадовільний, вони замулені на 10-45%.Використовуються водойми для водопостачання, гідроенергетики, риборозведення, протипаводкового захисту та інших соціально-економічних потреб. Так з 32 водосховищ використовується для потреб гідроенергетики – 5, питного водопостачання – 1, риборозведення – 15, технічного водопостачання – 2.

Найбільшими серед водосховищ являються: Лісне (площа 330,0 га, об’єм 13,800 млн. м3) та Корнинське (площа 115,0 га, об’єм 4,025 млн. м3) на р. Ірпінь (Попільнянський район), Андрушівське (площа 147,2 га, об’єм 4,711 млн. м3) та Старосільське (площа 180,2 га, об’єм 5,406 млн. м3) на р. Гуйва (Андрушівський район), Слободищенське (площа 93,5 га, об’єм 1,324 млн. м3) на р. Гнилоп'ять (Бердичівський район), Ружинське (площа 184,0 га, об’єм 2,467 млн. м3) на р. Роставиця (Ружинський район). Ці штучні водойми, як і інші, утворені з метою поповнення водності річок у маловодні сезони і затримування весняних вод, для запобігання наслідків шкідливої дії катастрофічних паводків та повеней на нижчерозташовані населені пункти, а також забезпечення потреб промисловості і сільського господарства у водних ресурсах.

Більшість річок беруть свій початок в зоні діяльності управління або приносять незначні запаси з сусідніх областей. По умовах живлення і характеру водного режиму річки в зоні діяльності Бердичівського МУВГ відносяться до змішаного типу живлення, але більша частина річного стоку (до 70%) відноситься на період весняної повені. Виходячи з цього акумуляція стоку є чи не найважливішим комплексом заходів по забезпеченню галузей народного господарства у водних ресурсах. Тому регулювання більшості водосховищ носить сезонний та добовий характер, і акумуляція стоку в період весняних та літніх повеней є чи не найважливішою складовою режиму.

Водозабезпечення в зоні діяльності Бердичівського МУВГ для потреб населення і всіх галузей промисловості здійснюється із поверхневих та підземних джерел. Водозабезпечення м. Бердичева здійснюється частково з р. Гнилоп'ять і частково з артсвердловин (водозабезпеченість на одного жителя по м. Бердичеву складає 270 л/чол. на добу), м. Андрушівка, смт. Попільня, смт. Ружин, смт. Любар та інших населених пунктів, а також потреб сільськогосподарського виробництва здійснюється з підземних джерел, для риборозведення - з поверхневих джерел.

Підземні води:
- прогнозні запаси складають 55,17 млн. м3;
- розвідані і затверджені - 24,23 млн. м3.

В даний час підземні води набувають все більшого значення у зв'язку зі зростаючими потребами в якісних водах, розширення сільськогосподарського і промислового водопостачання. У цьому зв'язку виникає необхідність у постановці питання про раціональне розміщення свердловин, у господарському використанні нових водоносних горизонтів.

Якість водних ресурсів з року в рік погіршується. Збільшення антропогенного впливу на водні джерела та ландшафти водозабірних басейнів призвело до порушення умов формування стоку і водного режиму, зниження самовідновної спроможності водних ресурсів. Це зумовило зменшення водності річок, зниження їхньої біопродуктивності, взагалі стан річок можна визначити як критичний.

Загалом близько третини сталого стоку води забруднюється стічними водами, а також атмосферними опадами, в яких концентруються шкідливі викиди промисловості, транспорту і відходів сільського господарства. Основною причиною такого стану є недостатнє забезпечення каналізаційними мережами та очисними спорудами. Крім того, через низьку якість очищення на очисних спорудах, внаслідок перевантаження та спрацювання технологічного обладнання, переважна кількість зворотних вод скидається значною мірою забрудненими.